Мета. Зацікавити учнів історією свого нараду, розширити їх уявлення про Запорозьку Січ, козацтво та його звичаї, традиції. Ознайомити з умовами прийому до козацтва. Формувати почуття української національної гідності. Виховувати повагу і любов до минувшини і сьогодення України, її культури, мови й мистецтва.
Хід уроку.
І. Вступне слово вчителя. Запорозька Січ — це наша історія, біографія наших прадідів. Вона стала не лише виявом державності українського народу, а й джерелом лицарського духу, воїнської звитяги, палкої любові до рідної землі.
Є й нам про що згадати...
Пісне, душу возвелич.
Ой була в нас ненька-мати,
Запорозька славна Січ.
Чорний вус, брова чорнява,
Не судомив руку страх,
І дзвеніла наша слава
На розгонистих вітрах.
Гей, ви запорожці — вітер в чистім полі,
Научіть нащадків так любити волю.
Гей, ви, козаченьки, — спомин з м'яти-рути,
Научіть минулу славу повернути.
А прийшла лиха година —
Впав козак наш у траві,
Щоб іскрилась Україна
На гетьманській булаві,
Оросила землю рана Із козацького чола,
Щоб неправда помирала,
Щоби правдонька жила.
Гей, ви запорожці — вітер в чистим полі,
Навчіть нащадків так любити волю.
Гей, ви козаченьки — спомин з м'яти-рути,
Научіть минулу славу повернути.
(Вадим Крищенко «Запорозькі козаки»).
Звучить козацький марш.
Виходять на середину класу два гурти хлопців — юних козачат.
Козацьке військо постійно поповнювалось. Сюди приходили ті, котрі тікали від пана, лихої долі, голоду, неволі, від образи за віру, за приналежність до певної народності. Як пише історик Дмитро Яворницький, на Січі можна було зустріти представників різних народів: українців, поляків, литовців, білорусів, росіян, болгар, татар, євреїв, «грузинів, німців, французів, італійців, іспанців, англійців.. Січ ставала матір'ю тим, хто більше всього любив волю, був сміливим і вправним воїном. Усі бажаючі знаходили тут гостинний прийом. Вони проходили козацьке випробування. Отже, і наші хлопці сьогодні складуть символічний іспит на право називатися козачатами — нащадками славного лицарства Запорозького.
ІІ. Конкурсні завдання.
1. Починаємо з конкурсу козацької пісні, бо, як стверджує наш народ, пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину...
| 
